Загальна інформація

9К333 «Верба» — російський переносний зенітно-ракетний комплекс (ПЗРК) нового покоління, наступник лінійки «Ігла». Розроблений для ураження низьколітаючих цілей: літаків, вертольотів, БПЛА та крилатих ракет у тактичній зоні. Ключова відмінність — триканальна (мультиспектральна) головка самонаведення з одночасною роботою у кількох спектральних діапазонах, що різко підвищує супротив проти теплових пасток і ІЧ-перешкод.

---

Коротка історія

Створювався як глибока модернізація MANPADS сімейства «Ігла» з пріоритетом: завадостійкість → дальність → ураження малопомітних цілей (БПЛА/КР). Серійні поставки для військ оголошувалися у 2010-х, надалі комплекс інтегрували в різні тактичні підрозділи та носії (плечовий пуск, бойові модулі).

---

Склад комплексу

• Пускова труба з ракетою 9М336 (у типових комплектуваннях).
• Прицільно-пусковий блок із джерелом живлення та елементами підготовки пуску, оптичними і електронними вузлами.
• Засоби розрахунку та зв’язку: переносний індикатор, ІФФ, можливість зв’язку з пунктами управління тактичної ППО, переносні/машинні тренажерні засоби.
• Платформні варіанти: багатомісні установки (напрриклад, бойові модулі типу «Гибка-С»), де використовуються ті самі ракети.

---

Принцип дії

Ракета має пасивну триканальну ГСН (поєднання різних ІЧ/УФ діапазонів). Після пуску головка корелює теплово-спектральну картинку цілі, відсікаючи пастки та фон, і формує корекції курсу до підриву бойової частини (контактний/неконтактний підривник — залежно від виконання). Пасивність робить комплекс непомітним у радіодіапазоні.

---

Тактико-технічні характеристики

• Тип: переносний зенітно-ракетний комплекс (MANPADS)
• Калібр ракети: 72 мм
• Маса комплексу (пускова установка + ракета): 17,25 кг
• Тип ракети: 9М336 з твердопаливним двигуном
• Система наведення: пасивна трисмугова оптико-інфрачервона ГСН (ультрафіолет + близький ІЧ + середній ІЧ)
• Ефективна дальність ураження: від 500 м до 6 000 м
• Максимальна дальність: до 6 500 м
• Мінімальна висота цілі: 10 м
• Максимальна висота ураження: до 4 500 м
• Бойова частина: осколково-фугасна
• Маса бойової частини ракети: 2,5 кг
• Максимальна швидкість цілей (при зустрічному курсі): до 400 м/с
• Максимальна швидкість цілей (при односторонньому курсі): до 320 м/с
• Час переведення з похідного положення в бойове: ~12 с
• Екіпаж: 1 особа

---

Сильні сторони

• Триканальна ГСН: різке зростання стійкості до теплових пасток і складного фону; краще захоплення «холодніших» цілей (БПЛА, КР).
• Покращена ефективність на верхній межі манпадс-зони завдяки вдосконаленій енергетиці ракети й підривнику.
• Сумісність із автоматизованими контурами тактичної ППО (пункти управління/розвідки), групова робота в єдиному полі бою.
• Пасивність: відсутність власного випромінювання при наведенні.

---

Обмеження/нюанси

• MANPADS залишається тактичним засобом ближньої зони — не замінює ППО середньої/великої дальності.
• Потреба у підготовці розрахунку для повної реалізації потенціалу триканальної ГСН і взаємодії з системами управління.
• Сучасні повітряні платформи застосовують багаторівневі контрзаходи; успіх залежить від конкретної обстановки й модифікації ракети.

---

Модифікації та носії

• Плечовий пуск — стандартний переносний варіант.
• Мобільні установки (напр., модулі типу «Гибка-С») з пультами наведення й зовнішнім цілевказівником.
• Навчальні/тренувальні комплекти для підготовки розрахунків без бойових пусків.

---

Порівняння з попередниками

• Проти «Ігла-С»: «Верба» має суттєво кращу завадостійкість (3 канали проти 1–2 у старших серій), кращий захоплення  «холодних» цілей, більшу висоту перехоплення, удосконалений підривник.
• Проти «Стріла-2М»: відрив у всьому — чутливість ГСН, селекція пасток, ефективність по малорозмірних цілях, робоча висота та дальність.

---

Ролі і застосування

• Оборона підрозділів/об’єктів у ближній зоні від ударних вертольотів, літаків на МВП, БПЛА та КР.
• Засідки на вірогідних маршрутах підльоту, чергування у складі ешелонованої ППО при взаємодії з РЛС/КП, які забезпечують визначення цілі.