АПС (Автоматичний пістолет Стєчкіна)

Загальна інформація
АПС — радянський автоматичний пістолет, розроблений І. Я. Стєчкіним наприкінці 1940–1950-х років для озброєння офіцерів, екіпажів бронетехніки, водіїв та підрозділів спеціального призначення. Поєднує компактні розміри пістолета з можливістю автоматичної стрільби й оснащувався складним плечовим упором-кобурою, що перетворювало його в короткоствольну зброю для близького бою. Використовувався в ЗС СРСР та розвідувальних/спеціальних підрозділах; у деяких країнах зберігався в запасах і передавався як допомога/трофей.

Калібр / набій
9×18 мм Makarov (стандартний набій для систем СРСР кінця 1940–1970-х).

Варіанти / модифікації

• АПС (базова модель) — зі складним плечовим упором/кобурою;
• АПСМ / модифікації модернізації — зустрічаються рідкісні модернізації (покращені руків’я, прицільні, оздоблення);
• існують цивільні/експортні варіанти та аналоги від інших виробників з меншими відмінностями;

Технічні характеристики

• Тип: автоматичний пістолет (selective-fire — режим «поодинокі/автоматичні»).
• Принцип дії: віддача вільного затвора (blowback) із блокуванням/усіканням за конструкцією для стабілізації при автоматичній стрільбі.
• Калібр: 9×18 мм Makarov.
• Ємність магазина: стандартний коробчастий магазин — 20 патронів.
• Загальна довжина: ≈ 257–275 мм (залежно від положення упору/вертикальної конфігурації).
• Довжина ствола: ≈ 140–150 мм.
• Маса (порожній): ≈ 0,95–1,1 кг (без плечового упору); із кобурою/упором маса збільшується.
• Темп стрільби (циклічний): ≈ 650–800 постр./хв.
• Ефективна дальність: практично до ~100 м для прицільних пострілів, максимально — ~150 м (але зазвичай застосовується на дистанціях ближнього бою, до 50 м).
• Прицільні пристрої: мушка + цілик, можливі модернізації для прицільних засобів.
• Особливості: штатний складний плечовий упор/кобура, який дозволяє стріляти більш стабільно в автоматичному режимі; міцна металоконструкція затворно-складанної групи.

Тактичне призначення / особливості застосування

• АПС був створений як компроміс між пістолетом і пістолетом-кулеметом: компактний у носінні, але здатний дати більший обсяг вогню в автоматичному режимі при необхідності.
• Підходив для екіпажів бронетехніки, водіїв, офіцерів, розвідпідрозділів і груп, де важлива мала маса й можливість коротких серійних пострілів.
• Плечовий упор робив АПС більш керованим при автоматичному вогні, але повністю не замінював нормальний ПП за стійкістю та дальністю ураження.
• В сучасних умовах АПС поступився місцем більш компактним пістолетам-кулеметам та карабінам, але зберігається в запасах і може використовуватися в обмежених кількостях або як трофейна/запасна зброя.

Наявність / фіксації в Україні (станом на 2025 р.)

• АПС зустрічається у військових архівах, запасах і серед трофейної зброї. У деяких підрозділах спецназу або у ветеранів/колекціонерів можливі екземпляри АПС; його використання в масштабі сучасної війни не масове, але поодинокі випадки фіксуються — як у вигляді озброєння, так і як історичний зразок.
• Через специфіку набою (9×18 мм) та конструкції, сучасні підрозділи частіше віддають перевагу більш уніфікованим зразкам НАТО/сучасним ПП.

Переваги / недоліки

• Переваги: компактність, можливість автоматичного вогню, штатний плечовий упор для стабілізації, висока надійність при правильному обслуговуванні.
• Недоліки: порівняно складніша експлуатація та маса в порівнянні з простими пістолетами; набір 20 патронів менше за сучасні пістолет-підхвати з магазинами більшої місткості; в автоматичному режимі керованість все ще поступається повноцінним ПП.