BGM-71 TOW

Загальна інформація

BGM-71 TOW — серія американських переносних/суб-переносних протитанкових керованих ракетних комплексів, що стала одним із найпоширеніших ПТРК кінця XX — початку XXI століття. Система розроблена як універсальний засіб враженя бронетехніки, укріплень і легкоброньованих цілей; широко застосовувалась у різних арміях і адаптувалася для носіїв (створені автомобільні, вертолітні, корабельні та встановлювані на бронетехніку варіанти пускових).

Історія створення

Розробка TOW почалась у 1960–1970-х роках як відповідь на потребу в ефективному противотанковому озброєнні для піхоти й підрозділів ПТО. Серійне виробництво і масове впровадження розгорнулося з кінця 1970-х. Протягом десятиліть комплекс отримував послідовні модернізації: поліпшення наведення, бойових частин (включно з тандемними та EFP рішеннями), а також подовження дальності й інтеграцію в платформи.

Технічні характеристики

• Тип: протитанкова керована ракета (ATGM)
• Калібр ракети: 152 мм
• Діаметр корпусу: 152 мм
• Розмах стабілізуючих крил: 460 мм
• Довжина ракети (без виносного зонда): 1,17 м
• Стартова маса ракети: 18,9–22,6 кг (залежно від моделі)
• Маса боєголовки: 3,9–6,14 кг
• Система наведення: оптично-трасуюча із дротовим управлінням (SACLOS)
• Діапазон пуску: 65–3 750 м (залежно від модифікації)
• Швидкість польоту ракети: ≈ 300 м/с
• Тип боєголовки: кумулятивна або кумулятивна тандемна (для нових модифікацій)
• Бронепробиття (для стандартної кумулятивної БЧ): до ~430–630 мм RHA; для тандемних БЧ — до ~800–900 мм за динамічним захистом

Конструкція та принцип дії

TOW — трубний комплекс: ракета зберігається в транспортно-пусковому контейнері і запускається з нього нерухомо або з носія. Оператор через приціл відслідковує ціль; система супроводу визначає положення ракети відносно прицілу і автоматично передає коригувальні команди по кабелю (дротова передача) або по іншим каналам у модернізованих версіях. Ракета летить, отримує коригування і влучає у ціль. У модернізованих варіантах застосовуються тандемні бойові частини або бойові частини для верхнього влучання (EFP), що змінює тактику застосування.

Основні модифікації

• Оригінальні варіанти (BGM-71A/B тощо): початкові випуски з базовою кумулятивною БЧ і дротовим SACLOS-наведенням.
• TOW 2 (BGM-71E / BGM-71C та інші): покращені двигуни, електроніка наведення, тандемні бойові частини (TOW-2A) — для боротьби з ERA.
• TOW-2B (BGM-71F): варіант з бойовою частиною типу EFP (Explosively Formed Penetrator) або модифікованою для верхньої атаки (top-attack), ефективний проти даху танка.
• TOW-ER / TOW-2B ER: подовжена дальність, ракетні прискорювачі або покращені маршові двигуни, дозволяють вражати цілі на більшій відстані.
• Платформні варіанти: комплекти для установки на броньовані машини, HMMWV, вертольоти (AH-1 у минулому) та інші.
• Сучасні оновлення: оптичні й цифрові прилади супроводу, волоконно-оптичні канали, підвищена стійкість до завад та покращена ергономіка прицілу.

Особливості

• Гнучкість застосування: TOW може застосовуватись як переносно (штатив/пускова труба), так і з широкого спектра платформ — від піхоти до бронемашин і вертольотів.
• Різноманіття БЧ: від класичних кумулятивних до тандемних і EFP-рішень (для верхньої атаки).
• Модульність модернізації: система еволюціонувала за рахунок оновлень прицільного блоку, двигунів і БЧ, зберігаючи сумісність у деяких реалізаціях.
• Вразливість: класичний дротовий канал обмежує маневреність у міських умовах через можливість перетину дроту; SACLOS-режим вимагає, щоб оператор утримував приціл на цілі протягом польоту ракети (експозиція).

Система наведення та прицілювання

• SACLOS: оператор утримує приціл на цілі — електроніка обчислює помилки і генерує коригувальні команди для ракети.
• Канали передачі команд: класично — мідний кабель (дротова лінія), у більш нових блоках — покращені кабелі або оптоволоконні рішення для підвищення смуги й стійкості.
• Покращення: цифрова обробка сигналу супроводу, фільтрація шумів, інтеграція з нічними тепловізійними каналами у модернізованих приладах супроводу.

Тактичне застосування

• Ефективний для ураження основних бойових танків, БМП/БТР, укріплень і цілей високої цінності на середніх і великих дистанціях.
• Часто використовується в засідках та обороні позицій.
• При установці на машини/броню — дозволяє розміщувати ПТО з підвищеним захистом розрахунку і збільшеною дальністю спостереження.
• Моделі з верхньою атакою (TOW-2B) змінюють тактику: атака по даху зменшує шанс успішного відбиття через бокову броню.

Цікаві факти

• TOW — одна з найбільш універсальних і «довгоживучих» ПТ-платформ: її постійно модернізували замість повного витіснення іншими системами.
• Універсальність породила велику кількість носіїв і конфігурацій: від ручних позицій до автоплатформ і вертольотів.
• Дротове наведення — просте й надійне, але створює тактичні обмеження (дріт може зачепитися, обмежує маневр стрільця).
• Сучасні версії прагнули вирішити низку цих обмежень: підвищити дальність, змінити тип бойової частини (для top-attack), інтегрувати кращі прилади супроводу і використовувати інші засоби передачі команд.